У Вільнюсі відбувся Саміт із дошкільної освіти 2026, який об’єднав педагогів, дослідників, освітніх лідерів і представників професійної спільноти з різних країн Європи. Протягом двох днів учасники обговорювали одне з ключових питань сучасної освіти: як створити якісне освітнє середовище для дітей раннього віку, у якому гармонійно поєднуються гра, структуроване навчання, професійне лідерство педагогів, використання даних і сучасні цифрові технології.
Організатором конференції стала LearnED Training Academy, яка спеціалізується на професійному розвитку педагогів, міжнародних освітніх програмах та впровадженні інновацій в освіті. До створення програми також долучилися ключові партнери литовської освітньої спільноти — Karalienės Mortos mokykla та Vaikystės Sodas.
Цьогорічна тема саміту — «Guided Play or Play Guided?» («Керована гра чи гра, що спрямовує?») — стала запрошенням переосмислити роль гри в дошкільній освіті та знайти баланс між дитячою ініціативою й педагогічним супроводом. Учасники поділилися практичним досвідом, обговорювали актуальні виклики та шукали рішення, які допоможуть підвищити якість дошкільної освіти в різних країнах.
Одним із партнерів заходу стала ELIIS, компанія, що підтримує цифрову трансформацію освіти та розвиток інноваційних підходів до навчання. Під час конференції наша команда поспілкувалася зі спікерами, щоб дізнатися їхнє бачення ключових тем саміту: як знайти баланс між грою та структурованим навчанням, що визначає якість освіти, яку роль відіграють технології та яким сьогодні має бути сучасний педагог.
У цій статті ми ділимося основними думками трьох ключових спікерів конференції: Марії Вишняускайте, Шарунаса Дігнайтіса-Керпе та Ранді Лаувланд Сундбі.
Марія Вишняускайте: «Якісна освіта не виникає сама собою — її створюють»
Марія Вишняускайте — освітня лідерка з багаторічним досвідом у сфері освіти, управління та розроблення навчальних програм. Раніше вона викладала методику викладання економіки у Вільнюському університеті та є авторкою двох міжнародно визнаних освітніх публікацій. Із 2023 року Марія очолює Vaikystės Sodas, де поєднує управлінську експертизу та педагогічний досвід, створюючи сучасне освітнє середовище, у якому структура органічно поєднується з грою.
Якісна освіта починається з високих очікувань
На думку Марії, значення дошкільної освіти досі часто недооцінюють, хоча саме в перші роки життя закладаються фундаментальні навички, які визначають подальший розвиток дитини.
«У ранньому дитинстві відбуваються надзвичайно важливі процеси. Саме тоді формуються не лише академічні знання, а й соціально-емоційні компетентності. Це етап, який значною мірою визначає, наскільки успішною буде дитина у школі та в дорослому житті».
Вона переконана, що справді якісна освіта можлива лише тоді, коли структуроване навчання гармонійно поєднується з грою.
Гра і структура мають працювати разом
Марія наголошує, що дітям необхідні чіткий розпорядок дня, зрозумілі правила та цілеспрямоване навчання. Водночас гра має залишатися природною і невід'ємною частиною освітнього процесу.
«Іноді вважають, що вільної гри достатньо. Але це не так. Дитині потрібне також спеціально організоване освітнє середовище, де вона цілеспрямовано опановує нові навички. Особливо це стосується читання, адже ця навичка не формується сама по собі».
Якість освіти потребує вимірювання
Окрему увагу Марія приділяє використанню даних для оцінювання ефективності навчання.
«Якщо ми прагнемо якісної освіти, ми маємо її вимірювати. Недостатньо покладатися лише на інтуїцію чи загальне враження».
У Vaikystės Sodas освітній процес регулярно аналізують: оцінюють щоденну діяльність, відстежують розвиток і досягнення дітей, а також збирають зворотний зв'язок від батьків.
Роль батьків: маленькі звички, що мають велике значення
Говорячи про продовження навчання вдома, Марія особливо наголошує на важливості спільного читання.
«Читати дитині — одна з найцінніших речей, які можуть робити батьки. Навіть якщо це означає перечитувати одну й ту саму книжку десятки разів».
Шарунас Дігнайтіс-Керпе: «Технології мають допомагати освіті, а не замінювати її»
Шарунас Дігнайтіс-Керпе — експерт у сфері освіти та технологій із понад десятирічним досвідом у навчанні, управлінні та галузі EdTech. Він є автором і ведучим програми «Technologijų žingsniu» («Крок у технології») на Žinių Radijas, де аналізує вплив технологій на освіту, бізнес і суспільство, а також досліджує, як інновації можуть зробити навчання більш ефективним.
Гра — це не перерва в навчанні, а його невід'ємна частина
На думку Шарунаса, одним із найважливіших викликів сучасної дошкільної освіти є усвідомлення того, що гра не протиставляється навчанню. Навпаки, вона є природною складовою освітнього процесу.
Він звертається до циклу навчання через досвід, запропонованого Девідом Колбом, який доводить: люди навчаються не лише через слухання, а й через власний досвід, осмислення, експериментування та повторне застосування отриманих знань.
«У роботі з дітьми надзвичайно важливо знайти баланс між повною свободою та надмірним контролем. Найцінніше навчання відбувається тоді, коли дитина має можливість досліджувати світ самостійно, але водночас отримує підтримку дорослого, який допомагає осмислити досвід і поглибити розуміння».
За словами експерта, саме такий підхід до керованої гри допомагає дітям не лише отримувати задоволення від процесу, а й природно розвивати навички розв'язання проблем, співпраці та творчого мислення.
Як обирати технології, що справді приносять користь
Освітній ринок постійно пропонує нові цифрові інструменти та платформи. Проте далеко не кожне нововведення стає справді корисним у довгостроковій перспективі.
Шарунас переконаний, що закладам освіти не варто прагнути впроваджувати кожну новинку. Натомість важливо формувати культуру експериментів, у якій нові рішення тестуються поступово й без ризику для основного навчального процесу.
«Школа чи дитячий садок повинні мати міцну основу, але водночас залишатися відкритими до експериментів у невеликому, безпечному масштабі».
На його думку, ефективне впровадження технологій передбачає кілька важливих принципів:
тестувати нові рішення поступово;
обмінюватися досвідом з іншими освітніми закладами;
не боятися визнавати, якщо певний інструмент не виправдав очікувань;
оцінювати насамперед практичну користь, а не гучні маркетингові обіцянки.
Окремо експерт наголошує на цінності професійної спільноти.
«Іноді найкращі рекомендації можна отримати від інших шкіл чи дитячих садків, які вже випробували певний інструмент на практиці».
Штучний інтелект — помічник, а не той, хто ухвалює рішення
Окрему увагу під час саміту приділили ролі штучного інтелекту в освіті. На думку Шарунаса, ШІ може стати надійним помічником педагога, особливо коли йдеться про рутинні завдання.
Зокрема, він може допомогти:
підготувати щоденні або тижневі плани занять;
створити завдання для дітей із різним рівнем підготовки;
розробити вікторини, вправи та навчальні матеріали;
підготувати візуальний контент для занять;
адаптувати навчальні матеріали для дітей з особливими освітніми потребами.
Водночас експерт наголошує: жодна технологія не замінить професійне судження педагога.
«Великою помилкою є сприймати все, що генерує штучний інтелект, як беззаперечну істину. Генеративні моделі можуть помилятися або надавати неточну інформацію, тому компетентність учителя залишається незамінною».
Технології мають підтримувати роботу педагога та допомагати йому працювати ефективніше, але не можуть замінити професійний досвід, критичне мислення та відповідальність за освітній процес.
Ранді Лаувланд Сундбі: «Якісна освіта починається з того, що дитина відчуває свою цінність»
Ранді Лаувланд Сундбі — норвезька експертка у сфері дошкільної освіти та співзасновниця міжнародної мережі дитячих садків Dibber. Сьогодні мережа об’єднує понад 600 закладів дошкільної освіти у 10 країнах світу. Маючи більш ніж двадцятирічний досвід, Ранді приділяє особливу увагу не лише педагогіці, а й організаційній культурі, лідерству та забезпеченню високої якості освіти на міжнародному рівні.
Якість освіти — це більше, ніж методика навчання
Говорячи про якісну дошкільну освіту, Ранді наголошує, що вона не обмежується лише педагогічними підходами.
«Якість складається з багатьох компонентів: лідерства, фінансової стабільності, педагогіки, освітнього середовища та організаційної культури. Без цього неможливо забезпечити сталий розвиток і послідовну якість освіти».
У міжнародній організації висока якість не виникає сама по собі. Вона потребує чітких стандартів, постійного професійного розвитку працівників, спільних цінностей і тісної взаємодії між керівництвом та командами освітніх закладів.
Тепла атмосфера — основа якісної освіти
Однією з головних ідей Ранді є те, що якість освіти насамперед визначається взаєминами між педагогом і дитиною.
«Якщо дитина почувається цінною, у безпеці та відчуває, що її приймають, вона здатна навчатися, розвиватися й упевнено пізнавати світ».
Кожній дитині важливо відчувати, що її бачать, чують і сприймають як значущу частину спільноти. Саме в такому середовищі діти не бояться помилятися, відкрито висловлюють свої емоції та вчаться довіряти власним силам. Тому одна з ключових цінностей Dibber — переконання, що кожна дитина є цінною.
Гра і структура мають доповнювати одна одну
Попри те, що Ранді представляє скандинавську освітню традицію, вона підкреслює: навчання через гру не означає відсутність планування чи педагогічної мети.
«Діти навчаються через гру, але цей процес потребує чіткого педагогічного спрямування».
На її думку, ефективна освіта поєднує вільне дослідження світу зі структурованим підходом: річними, місячними та тижневими планами, регулярною рефлексією та послідовним закріпленням тем. Саме такий баланс допомагає підтримувати природну допитливість дітей і водночас забезпечує досягнення освітніх цілей.
Найбільший виклик — показати цінність гри
Ранді зазначає, що в багатьох країнах педагогам і сьогодні доводиться пояснювати батькам, що гра не є протилежністю навчанню.
«Деякі батьки очікують більш академічного підходу до освіти. Саме тому важливо спиратися на дослідження та практичні результати, які демонструють, що навчання через гру допомагає дітям досягати успіхів і в подальшому навчанні».
На думку Ранді, майбутнє дошкільної освіти полягає у вмінні поєднати професійну педагогіку, чітку структуру навчального процесу та щиру людську взаємодію з кожною дитиною.
Головний висновок конференції: якість освіти — це свідомий вибір
Попри те, що спікери саміту представляли різні країни, організації та педагогічні традиції, усі вони говорили про спільне бачення майбутнього дошкільної освіти.
Марія Вишняускайте наголосила на важливості чіткої структури, високих очікувань і використання даних для підвищення якості навчання. Шарунас Дігнайтіс-Керпе розповів про осмислене впровадження технологій та роль педагога у виборі й оцінюванні інноваційних рішень. Ранді Лаувланд Сундбі нагадала, що в центрі будь-якого освітнього рішення завжди має залишатися дитина — її емоційне благополуччя, відчуття безпеки та приналежності до спільноти.
Саміт з дошкільної освіти 2026 ще раз підтвердив: сьогодні якість дошкільної освіти не визначається окремою методикою чи програмою. Вона формується завдяки продуманому поєднанню гри та цілеспрямованого навчання, використанню даних, професійній експертизі педагогів і, найголовніше, збереженню живого людського зв'язку з кожною дитиною. Саме такий підхід допомагає створити освітнє середовище, у якому діти зростають допитливими, впевненими в собі та готовими навчатися впродовж усього життя.
Організатори вже розпочали підготовку до наступного заходу. Більше інформації про Early Childhood Education Summit ’27 можна знайти на сайті LearnED Training Academy.
